Круглий стіл: "Народовладдя і народні обранці: за яких умов влада народу набуватиме реальних обрисів"

29 вересня 2012 в Ірпені відбувся круглий стіл на тему: «Народовладдя і народні обранці: за яких умов влада народу набуватиме реальних обрисів». До обговорення долучилися відомі науковці, громадські діячі та політики Столичного регіону.

Із фотозвітом можна познайомитися на електронних сторінках журналу "Пульсар":

http://vk.com/event43243788  http://www.facebook.com/events/418643494865083/





Плідне спілкування громади Київщини відображають наступні тези:
Доктор філософських наук Недюха Микола Петрович (Громадська організація  «АН «Трипільська цивілізація») відзначив, що сьогоденна практика висування кандидатів у депутати суперечить засадам народовладдя і є конфліктною, бо висування кандидатів відбувається на 50% поза волею народу, без узгодження з ним. Посилюється процес відчуження влади від народу. Вирішити цю проблему в Україні здатна консенсусна модель демократії. Її переваги полягають в тому, щоб сформувати довіру між владою і народом. Надзвичайно важливу роль у цьому відіграють громадські організації.

Іншою бідою є відсутність розуміння понять «суспільне» і «соціальне». Маніпуляція цими термінами та відсутність усталених стандартів життя, чітко підкреслюють пробіли у вітчизняному законодавстві.

Також дається взнаки відсутність принципу наступності у нашому політикумі. Кожна партія приходить кожні 5 років і починає все з початку. Підґрунтя подібного вчений вбачає у браку ідеології в ідейно-політичній платформі партій. Є думка, що державницька ідеологія має об’єднувати всі партії.

Жоголев Михайло Дмитрович – юрист, представник кандидата в народні депутати по 95-му одномандатному округу Леоніда Танцюри, висловив своє бачення передвиборчої ситуації: «Кожний кандидат в народні депутати має можливість щось подарувати виборцю, тобто дати якусь «подачку». Погано лише одне, що вибори проходять раз у 5-ть років, краще, щоб вони проходили раз у рік. Тоді б уся нація стала багатішою. Тобто кожен рік ми отримували б якісь подарунки. На жаль, є така тенденція: щоб стати народним депутатом людям дають певну подачку: відремонтують сходи, пофарбують під’їзд, полагодять дах. І 5-ть років займаються тими речами, якими їм хочеться займатися. Немає зворотного зв’язку! Вони не несуть відповідальності перед своїми виборцями, не відповідають за виконання своєї програми».

Доповідач акцентував увагу на проблемі відсутності спілкування кандидатів та виборців і наголосив на необхідності функціонування зворотних зв’язків до і після волевиявлення. Окрім того має бути створений механізм відзиву депутата.

Іншою важливою тезою його доповіді стало питання розподілу місцевого бюджету. Було відзначено, що зараз працює неприйнятна схема розподілу коштів за схемою: від місцевої скарбниці до центрального бюджету і назад, але вже у значно урізаному вигляді.

По-справжньому, зацікавив громаду виступ філософа та вільного козака Сергія Олександровича Данилова. Він розпочав з влучної метафори, провівши умовну часову риску між періодом до і у переддень майбутніх виборів. «Розпочалося 7521 літо за слов’янським літочисленням. Почалося нове коло. Закінчилася епоха Лисиці, почалась епоха Вовка. Після епохи омани почалася доба очищення. Це новий виток, новий період коливань і нам пощастило жити в цей час».

Автор зауважив, що влади у народу взагалі не повинно бути. Обґрунтувавши свою тезу прикладом з суспільства: «Школа. Владу захопили учні, сказали, що директор не потрібен, ми самі будемо робити плани й вчити себе». На практиці таке не можливо, тому «ВЛАДА – в меншості просвітлених і Божих людей».

Черговий приклад відсутності народовладдя філософ зробив порівнявши владу і керування літаком. Лише справжні фахівці можуть підняти літак в небо й погодяться зробити це, тоді як керувати погоджуються усі. «Ми не можемо бути спеціалістами у всіх галузях».

Говорячи про свободу, речник назвав головну ознаку вільної людини – право носити зброю: «Доти, поки норми права не будуть зрозумілі всім, будемо мати негідні закони. Або ти з Богом, або проти нього - так в епоху Вовка все проявляється».

Сьогодні влада реалізується у трьох формах: інформація, гроші та секс.

Еволюція зграї закінчується, і переходить до індивідуального розвитку.

Нова епоха починає переформатовувати людину. Вона починає мінятися. А чи потрібна влада учням, які не хочуть вчитися!? 

Еволюція сама по собі не розвертається. Це процес. Еволюція - це програма, але програма Божественна.

Політик, кандидат в народні депутати по 95-му одномандатному округу Євген Дмитрович Жовтяк констатував, що «зараз формує владу той, у кого є гроші». Міняється система, а менталітет народу лишається. Там, де не працює закон, починає діяти мафія. Говорити про рівність між бідними і багатими сьогодні – це злочин. Досвідчений політик пояснив своє бачення розв’язання дилеми: «…не змінивши менталітет народу, ніяка система не зміниться кардинально і не дасть результату!»

Сьогодні в Україні панує влада олігархату. Через домінування виборчих технологій можна привести будь-кого за рахунок реклами і слоганів. Спочатку робиться соціальний зріз, а потім – маніпуляції у відповідному напрямку. Суспільство проковтнуло, що більшість відсотків уже отримала «Партія регіонів», як і об’єднана опозиція.

Іншою бідою є сфальсифіковані виборчі комісії! Як приклад, речник назвав жеребкування кандидатів по 95-му округу із помітними порушеннями і зауваженнями.

Тому зроблено висновок, що мажоритарна система гірша, ніж пропорційна. Сьогодні перемагають політтехнології, фальсифікації. «Я не скидаю із себе провини, що таким чином пішло суспільство. Я 20 років намагався іти до ідеалу, але пішли туди, куди пішли. У мене немає грошей, щоб до усіх достукатися, втім я докладу зусиль, щоб максимально згуртувати «здорові сили» 95-го виборчого округу».

Ледньова Тетяна Андріївна (голова  правління БФ «Фонд громади Приірпіння», голова комісії громадської ради при виконкомі Ірпінської міської ради з питань культури і освіти) поставила на обговорення наріжне питання в контексті озвучених тез: «Як зробити так, щоб у парламент потрапили люди, які мають рівень державного мислення. Ще древні римляни довели: те, що добре для вулика – добре для бджоли. Як я буду знати, що депутат буде відстоювати наші інтереси?».

Яковенко Юрій Іванович (доктор соціологічних наук, професор, академік АН ВШ України) зауважив важливість і своєчасність громадських заходів із широким обговоренням проблем, на кшталт даного круглого столу.

«Цей захід відповідає розпорядженню Кабінету міністрів №239 «Про підвищення громадянської культури населення» і тому, якщо про нас турбується уряд, в різних сенсах. І потурбувався, щоб проходили заходи з підвищення громадянської культури, то на нього звісно мали прийти і громадяни, які водночас – і виборці, щоб почути думку фахівців. Можливо, почувши нас вони б змогли підвищити свою громадянську культуру.

Викажу такий сумнів, що не у всіх бажаючих стати народними депутатами належна правова, політична, громадянська культура. І тому вони могли б дізнатися для себе щось новеньке і цікаве».

Вчений наголосив на, по-своєму, унікальній можливості повчитися у людей, які працюють не в аудиторії, а на землі.

Сьогодні створене масове суспільство – це суспільство масової профанації. Лише об’єднання – знизу і доверху – може забезпечити те єднання, яке зараз потрібне, аби кожен відчував себе господарем в межах власної Ойкумени.

Попсуй Анастасія Вікторівна (БФ «Фонд громади Приірпіння») поділилася досвідом громадської роботи за кордоном.

«Вчора повернулась з Ірландії: чому ми не живемо так? Адже прагнення такі самі, але результат інший. Відповідь – звичка. У нас більш негативні звички. Чи є у нас звичка долати безвихідь? Немає. Кожен повинен на своєму рівні займатися своєю справою».

Доповідач вважає, що низка проблем лежить в громадській діяльності українців, точніше у її відсутності. Натомість досвід Швеції демонструє залучення у громадських справах до 90% населення.

Важливе питання у професійності і спроможності громадських організацій та їх лідерів виконувати свої функції. Громадські організації мусять займатися просвітницькою діяльністю, бо вона виробляє звичку. Звичка захищати себе, працювати, відстоювати свої права.

Активно підтримав дискусію про громадську діяльність Карплюк Володимир Андрійович (Громадська організація «Нові Обличчя»).

«Щодо громадських організацій - їх активність повинна в чомусь виражатися, у вирішені конкретних завдань громади.

А от у виборчому процесі основою є обіцянки, які дають кандидати. Якщо 70% обіцянок не виконав, це – «політичний труп», і шансів на другі вибори немає», - сказав він.

Важливе ставлення громади до результатів виборів! Наскільки люди готові вийти на площі після сфальсифікованих виборів? Наскільки їм буде не все одно? «Саме тут ефективність роботи громадських організацій буде виражатися в тому, наскільки вони зможуть вплинути на процес захисту волевиявлення свого народу», - підсумував доповідач.

Політик, кандидат в народні депутати по 95-му одномандатному округу Доля Сергій Олексійович у глибокоемоційній промові поділився власним поглядом на нинішні передвиборчі перегони.

Він описав основні порушення та махінації, що вже мали місце у 95-му окрузі. Серед таких: хитрування з нарізкою виборчих округів (скажімо, в цій кампанії м. Буча опинилася відрізаною від Приірпіння і приєднана до іншого округу Київщини); фальсифікації при жеребкуванні номерів для кандидатів на виборах; масове засилля технічних кандидатів та штучних партій на виборах; і багато іншого.

Окрім того, політик поділився свої досвідом самоврядування на посаді міського голови Малина. Важливою перепоною народовладдю на місцях залишається непропорційний розподіл бюджетних коштів та вилучення грошей з місцевих громад до центральних органів влади для подальшого перерозподілу. Таким чином, громади позбавлені реальної економічної основи для власного розвитку.

Сніжко Андрій Сергійович (суспільно-політичне видання Приірпіння «Пульсар») свій виступ присвятив проблемі відсутності політичної комунікації між кандидатами в депутати та пересічним виборцем.

Було представлено редакційний досвід спілкування преси з політиками 95-го одномандатного округу. Журналіст показав, що в сьогочасному суспільстві існує гостра проблема – нерозуміння політиками необхідності спілкування зі своїм електоратом, що неприпустимо в демократичному суспільстві. Втім, Україна залишається транзитивною державою, де часто спрацьовують посттоталітарні, викривлені механізми комунікації з народом.

Кандидати нехтують спілкуванням наживо або через незалежні та незаангажовані ЗМІ (досвід часопису «Пульсар» довів, що з 48 кандидатів 95-го округу лише менше десятка погодилося відповідати на питання громади, поставлених через це видання). Натомість, превалює використання власних «кланізованих» медіа – газет чи сайтів-одноденок. Використовуються суто маніпуляційні технології з використанням «кандидатів-фантомів», що за весь час виборчої кампанії не провели жодної зустрічі з людьми та жодним чином не представили власну персону, політичну програму та ідеї.

Шляхи подолання означеної комунікаційної прірви та низької політичної культури, на думку доповідача, полягають в інтенсивній розбудові громадського суспільства та пропагуванні демократичних цінностей.     

Бережко-Камінська Юлія Миколаївна (головний редактор суспільно-політичного видання Приірпіння «Пульсар») спрямувала увагу диспутантів до проблем розвитку культури в Приірпінському регіоні. Доречно зауваживши, що політична культура є лише сегментом загальнолюдської культури, авторка розказала про досвід роботи Центрального будинку культури в місті Ірпінь та в цілому окреслила стан гуманітарної галузі в краї.

Доповідачка окремо представила річний звіт діяльності культурно-просвітницького проекту «Мистецький центр «Камертон». У насиченій аудіо- та відеопрезентації змогла показати, як без державного чи міського фінансування, виключно, за рахунок спільних зусиль громади, ініціатив знизу, коштів меценатів та благодійників вдалося реалізувати масштабний культурний та просвітницький проект, із залученням відомих вітчизняних та зарубіжних артистів, музикантів, співаків та композиторів.

Декларації про єднання країни через культуру, підкріплені реальним прикладом з життя Приірпіння, знайшли відгуки у присутніх учасників. Так, науковець-соціолог Яковенко Алла Казимирівна у свою чергу акцентувала на питанні культурного розвитку країни. Брак уваги до цієї галузі та хибне уявлення про другорядність і вторинність культури в Україні якраз і є тим негативним імпульсом, що активує різноманітні деструктивні та регресивні процеси.

Завершальне слово виголосив громадський діяч та ініціатор круглого столу Ігор Найда (Спілка об’єднань громадян  «Демократична Київщина»), підсумувавши гостру дискусію доповіддю «Політична культура українського виборця».

Він подякував усім присутнім за участь у даному заході, а окремо за активну громадську позицію, можливість критично висловлюватися щодо визначеної теми та пропонувати нові шляхи розбудови громадського суспільства в Україні. Значна увага до сьогоднішнього круглого столу «Народовладдя і народні обранці» з боку науковців, громадських активістів, політиків та засобів масової інформації підтвердила особливу актуальність подібних зустрічей.

Доповідач засвідчив брак системного бачення нинішніми політиками та владноможцями перспектив регіонального розвитку та сукупності місцевих проблем, шляхів їх вирішення. Значною мірою ця вада пояснюється відсутністю лідерських рис та навичок з менеджменту. Натомість, її усуненню може сприяти громадська освіта та діяльність громадських організацій. Зокрема, анонсовано старт третього навчального року  просвітницького проекту Приірпіння – «Школа лідерства, менеджменту і самоврядування: Європейський вимір». Це – поєднання теоретичних засад фахівців і вчених, та практичних напрацювань і менеджерського досвіду, що в цілому сприятиме формуванню лідерських засад особистості.

Учасники відкритої дискусії зійшлись на думці, що лише комплексні та постійні зусилля громади здатні принести позитивні зміни на усіх рівнях суспільної розбудови.     

 

Андрій Сніжко