Андрій СНІЖКО
За підсумками
засідання круглого столу «Сучасність і майбутнє української
середньої школи», що відбувся в Ірпені 09 листопада 2013 р., сформовано робочу
групу з провідних експертів та найширших громадських кіл, які виробили низку
пропозицій щодо оптимізації освітнього процесу в середній школі, апробації й
імплементації конкретних ініціатив, інновацій та проектів на рівні шкіл
Приірпіння. Реалізація вищенаведеного можлива лише за співпраці місцевих
освітніх інституцій, громади (батьків учнів, громадських організацій, усіх
бажаючих), політичних партій, ЗМІ та бізнесу.
Учасники круглого
столу констатували, що існуюча система освіти інерційно продовжується від тих
старих часів, коли школа була інститутом соціалізації і чи не єдиним джерелом
інформації. Втім, наразі вона часто дублює функції інших джерел, перенасичуючи
та перевантажуючи інформацією школярів такими даними, які, можливо, ніколи не
знадобляться у реальному житті.
Зниження рівня
інформаційного навантаження на учнів – стратегічно важливий напрям діяльності
реформаторів сучасної української освіти. Метою освіти є виховання цілісної
людини, яка живе в гармонії з собою та навколишнім світом, людини інтелектуально
розвиненої і з відкритим серцем. Одним із головних шляхів розв’язання
зазначеної проблеми є створення базових навчальних мінімумів з кожного предмета
і для кожного року навчання. Важливим завданням, яке постало перед авторами
програм, підручників, посібників, є зміна підходів у викладі навчального
матеріалу. Процес навчання стає набагато ефективнішим, якщо при подачі
матеріалу використовувати таблиці з опорними сигналами, ілюстрації та інші
способи образного пізнання світу.
Відразу кілька
доповідачів присвятили свої пропозиції проблемі докорінного реформування
системи освіти, із запровадженням більшої свободи та ініціативи учня,
перетворення його з пасивного учасника освітнього процесу на активного,
донесення до нього прикладних знань, які стануть в пригоді у майбутньому житті.
Наразі ці процеси можна ефективно запровадити на рівні громад.
Частина І. Екологічна освіта
Розвиток
екологічної освіти та культури в регіоні Приірпіння, який має рекреаційний
статус, але реально вже втрачає його, – важливий як ніколи! Відтак,
запропоновано продовжити агітаційну кампанію зі збору відпрацьованих хімічних
джерел струму (батарейок та акумуляторів), що вже відбувається на
всеукраїнському рівні та впроваджується двома ірпінськими школами – №17 і №2.
Проект започатковано ініціативною екологічною групою «Простір» і підтримано ГО
«Нові обличчя», яка допомогла закупити спеціальні герметичні контейнери для
збору батарейок. Також екологічні проекти виконували школи №1 (аналіз стану
води в Ірпені) та №5 (популяризація вторинного використання паперу) за
підтримки БФ «Фонду громади Приірпіння». Продовження подібних починань спільно
з дітьми та молоддю є вкрай доцільними. Для їх популяризації запропоновано за
сприяння колег з м. Києва провести на території шкіл, міських бібліотек та
міськвиконкому (потрібна територія не менше 30 кв. м.) тематичну фотовиставку
про бережне та розумне ставлення до ресурсів Землі, також організовувати
екскурсії до експозиції дошкільнят, держслужбовців та бізнесменів.
Окрім того, важливим
є долучення шкільництва до обговорення та реалізації проектів з енергозбереження, утилізації макулатури, пластику, ртутних ламп та
інших продуктів, передовсім, з відходів побутової життєдіяльності.
Екологічна освіта
та культура може формуватися через:
·
тематичні дискусії в рамках круглих столів з проблем екології
(важливо обирати якусь конкретну проблему(и) і пропонувати реальні рішення її розв’язання)
за участі місцевих органів влади, управління освітою, науковців, громадських
організацій, представників політикуму, бізнесу, ЗМІ тощо;
·
спеціалізовані тренінги, курси екологічного менеджменту та
екологічного аудиту для вищезгаданих учасників з проблем збалансованого
(сталого) розвитку;
·
через екологізацію інформаційного простору місцевих громад
(доведення рівня екологічної інформації до 25%) та створення у школах
інформаційних ресурсів екологічного спрямування (сайти, групи у соціальних
мережах, видання тощо);
·
інформування населення (в першу чергу – освітян) про
положення Оргуської конвенції, Конституції України щодо поширення екологічної
інформації та захисту екологічних прав громадян, загальнодержавної програми
поводження з відходами на 2013-2020 роки;
·
долучення освітян до розробки Плану екологічних дій,
Стратегії екологічного розвитку регіону, місцевої громади, конкретного населеного
пункту із включенням туди заходів з екологічної просвіти та принципів
збалансованого розвитку;
·
сприяти екологізації освітнього середовища (дошкільного,
шкільного, позашкільного), що передбачає залучення шкіл до екологічних проектів,
які мають практичне значення для місцевих громад та реалізуються у партнерстві
з громадськими організаціями, батьківськими комітетами, науковцями, владою,
бізнесом;
·
створення у школах екологічних кабінетів, груп волонтерів,
поповнення фондів шкільних та публічних бібліотек науково-методичною,
популярною літературою з питань екологічного виховання та збалансованого
розвитку;
·
проведення літніх таборів для шкільних екоактивістів
(вчителів та учнів);
·
видання просвітницьких еколого-освітніх матеріалів (методик,
листівок тощо) для безкоштовного розповсюдження.
Загальною метою дій на місцевому рівні є
перетворення шкіл у локальні центри екологічної культури та інформації,
консультативні центри з проблем збалансованого (сталого) розвитку, захисту
екологічних прав громадян.
Частина ІІ. Патріотичне виховання
Неодмінним
атрибутом будь-якої освіти є виховання людини сильної духом і волею, людини
лідера у всіх розуміннях цього поняття, людини патріота своєї країни, громади,
вулиці, родини. У зв’язку з цим доцільно активізувати національно-патріотичне
виховання молоді через проекти, вже апробовані у Приірпінні та інших регіонах
України. Наприклад, «Школа лідерства, менеджменту, самоврядування: Європейський
вимір» під егідою СОГ «Демократична Київщина». Ефективність та затребуваність
цієї ініціативи дає підставити продовжити проект з акцентами на прищеплення
комплексу практичних для життя навичок та прикладних здібностей.
Представниками
козацьких організацій висунуто пропозиції щодо патріотичного виховання
школярів, зокрема сприяння перетворенню середньої школи у базовий суб'єкт
формування морального, здорового, успішного громадянина України. Задля цього:
·
запровадження в навчальних закладах козацько-лицарського
виховання за Програмою Всеукраїнської гри «Джура»;
·
створення гуртків козацько-лицарського виховання
«Джура» (керівником навчального
закладу призначаються педагог-вихователь рою та козак-наставник, які відповідно
до плану навчально-виховних заходів проводитимуть заняття і тренування з
козачатами, джурами і молодими козаками);
·
формування шкільних штабів гри у складі учнів,
педагогів, батьків, представників органів місцевого самоврядування та
громадських організацій;
·
створення міського штабу Всеукраїнської гри «Сокіл» («Джура»)
у місті Ірпінь (залучення до нього представників місцевих органів державної
влади, відділу освіти і науки, відділу у справах сім'ї, молоді та спорту,
міського військового комісаріату, козацьких і молодіжних патріотичних
організацій та інших громадських організацій);
·
організація та проведення міським штабом I-го (міського) етапу
Всеукраїнської гри «Сокіл» («Джура»), підготовка рою-переможця для участі у II-му (обласному) та у III-му (всеукраїнському) етапі;
·
розвиток окремого напрямку патріотичного, свідомого,
здорового виховання дітей та молоді через систему скаутінгу.
Частина ІІІ. Розбудова
комунікаційних майданчиків
Сучасні
комунікації є майданчиком відображення та обміну ідеями, знаннями, ціннісними
пріоритетами, передбачають культивацію в соціумі низки життєвоважливих сюжетів:
про засади суспільного гуртожитку, політичні установки, професійні вимоги,
здоров’я, медицину, науку, основні аспекти соціалізації тощо.
Школа є одним із
комунікаційних майданчиків, що надає молоді так звані ЗУНи (знання, уміння,
навички). Проте окрім школи існує безліч форумів, де в цікавих і різноманітних
формах молодь може розвиватися відповідно до викликів сьогодення. Фонд громади
Приірпіння пропонує вже випробувану (спільно з відділом освіти Ірпінської міської
ради) систему комунікативних майданчиків, якими можуть виступити: шкільні
Євроклуби (розширення існуючої мережі по всіх школах Приірпіння); Молодіжний
банк ідей – залучення фінансування та оголошення нових конкурсів проектів для
шкільництва, де сама молодь ініціює та контролює їх виконання; Центр молодіжних
обмінів (міжнародних та внутрішньодержавних); розвиток самоорганізаційного
потенціалу Приірпіння (залучення молоді до проектів соціологічного дослідження
потреб громади, інформаційних кампаній, формування органів самоорганізації
населення, взаємодії з владою та бізнесом; волонтерські групи; Університет
молодого вчителя – подальше сприяння профоорінтації учнів.
Прикладом
комунікації для здобуття практичних вмінь та навичок є безпосереднє спілкування
з практиками, людьми, що вже реалізувалися у житті й готові ділитися своїм
досвідом, суто практичними порадами як з освітянами, так і широкими учнівськими
аудиторіями, вирішуючи у такий спосіб одвічне завдання – як реалізуватися у
житті. Залучити до цієї роботи осіб, що досягли успіху у власному бізнесі,
керуванні відомими компаніями, у наукових чи соціальних проектах, у культурі та
мистецтві. Зокрема, доцільною є пропозиція організувати ірпінським школярам
зустріч з дитячим поетом Ігорем Січовиком, віршами якого наповненні мало не
третина читаночки та букварика.
ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ
Саме шкільництво
здатне формувати конкретні пропозиції до влади, громади, бізнесу через власні
представницькі структури – дитячі та молодіжні громадські організації. Цей
сектор має неабиякі перспективи, але разом з тим, його потенціал залишається
абсолютно не розкритим у Приірпінні, та й загалом в Україні. Хоча передумови
для створення згаданих організацій є: задля того можна використати осередки
шкільного самоврядування та ресурси громадських організацій Приірпіння, що
погодилися всіляко сприяти цьому.
Було висловлено пропозицію
подивитися на шкільну освіту як послідовне проходження трьох етапів розвитку
людини: початковий етап – школа свободи самовираження; основний
етап – школа необхідності; просунутий етап – школа вільної творчості.
Суть освітянських
реформ – зміна свідомості; творення освіти, яка б продукувала не готові знання,
а формувала особливе світорозуміння. Підготовку конкретного переліку прикладних
знань і дисциплін потрібних задля цього варто здійснити:
·
на постійно діючих
семінарах з питань порівняльної освіти, аби виявити найкращі напрацювання
вітчизняної школи і проаналізувати можливість залучення корисних зарубіжних
інновацій;
·
через започаткування
освітнього проекту – «Альтернативна освіта в Україні» сприяння функціонуванню
авторських шкіл;
·
через громадські
організації Приірпіння, які зорганізують роботу дискусійних майданчиків з
проблем сучасної школи та її майбутнього (при чому не обмежуватися у цьому
географією одного регіону, а й поширювати приірпінську освітню ініціативу на
інші терени України), виносити узгоджений пакет пропозицій від громади,
освітян, науковців та бізнесу до Міністерства освіти і науки України.
У вищезгаданих
розбудовчих процесах неодмінним чинником є контроль за якістю та доцільністю
перетворень. Ця функція може бути покладена на незалежні експертні комісії з
представників освітян, громади та влади й засоби масової інформації, які
висловили готовність до подібного. Тим більше, що серйозна співпраця між
сектором освіти та недержавними, немуніципальними ЗМІ Приірпіння вже
налагоджена, триває моніторинг окремих освітніх починань та вивчення проблем
учнівства.
Також ефективним
засобом контролю та якісного впорядкування роботи середньої школи може стати
інноваційна система оцінювання вчителів (пізніше учнів) завдяки визначенню необхідних
компетенцій, на основі унікальних
якостей, потрібних саме для педагогічної роботи, гармонійного виховання учнів, досягнення
інших спільно сформованих цілей. Запровадження чітких критеріїв оцінки компетенцій
педагогів, дозволить виявляти найбільш працьовитих, успішних та обдарованих з
них, що у свою чергу дозволить мотивувати їх та стимулювати матеріально.
Підтримати цю ініціативу осіб, які професійно й успішно займаються цим, ладні громадські організації за участі
батьківських комітетів.
Проведення круглого
столу «Сучасність і майбутнє
української середньої школи» підтвердило наявність якісних та прагматичних
пропозицій, які можна реалізувати спільними зусиллями та за спільною згодою
освітян, громади, бізнесово-фінансового сектору. Приірпіння може стати
прекрасним майданчиком для розгортання цих започаткувань. Переговори про
безпосереднє втілення їх у життя вже розпочалися, до них, як і до всіх
вищезазначених ініціатив, можуть долучитися усі, кому небайдуже майбутнє освіти
наших дітей. Ми постійно через часописи «Демократична Київщина» , «Про Ірпінь»,
«Пульсар Приірпіння» будемо інформувати
вас, шановні читачі, про наші успіхи. Долучайтеся до нас!
КООРДИНАТИ:
БФ
«Фонд громади Приірпіння» - irpin.community@gmail.com,
irpin-fd.org.ua,
тел.
0661384399, 0960596726; журнал «Пульсар Приірпіння» - pulsar-irpin.com.ua;
Андрій Сніжко, журналіст видань "Пульсар Приірпіння", "Пр Ірпінь" sneg_bio@yahoo.com;
Ігор Найда, Голова
СОГ «Демократична Київщина» nayda_i@ukr.net,
тел. 067-409-49-25.
Немає коментарів:
Дописати коментар