Анастасія Попсуй,
Директор Фонду громади Приірпіння
У ЗОШ № 3 міста
Вишневого 26 січня 2013 року відбувся останній вступний тренінг у рамках
довгострокового проекту під назвою “Вісім життєвих компетенцій, що змінюють
поведінку». У проекті беруть участь 12
навчальних закладів Києво-Святошинського району та Ірпеня: 2 боярські, 1
ворзельська, 2 гостомельські, 1 коцюбинська, 1 вишнівська та 5 ірпінських.
Проект «Вісім
життєвих компетенцій, що змінюють поведінку» виконується за фінансової
підтримки благодійного фонду Богдана Гаврилишина, Іменного фонду Дмитра
Войцеха, за підтримки СОГ «Демократична Київщина» (голова – Ігор Найда) та за
сприяння відділу освіти Ірпінської міської ради.
Молодіжний Банк – це унікальний спосіб залучення молоді до
прийняття рішень щодо вирішення проблем місцевої громади. Згідно з філософією
МБ, молоді люди самостійно визначають тему конкурсу грантів для молодіжних груп
регіону, приймають рішення про надання коштів та здійснюють оцінку виконання
проектів. Минулого року автор матеріалу вивчала успішний 13-річний досвід
Ірландських фондів громад у веденні Молодіжних Банків під час тренінгової
програми «Секрети успіху Молодіжних Банків» у Дубліні (Ірландія).
Тренінги мають свої особливості:
- немає вчителя,
мами, тата, наставника. Є тільки учасник, що сам себе оцінює (якщо забажає
оцінки) та визначає свої життєві пріоритети,
- кожен вільний у виконанні завдань, як він те бачить (правильних
відповідей ніхто не знає, і в той же час кожен правий по-своєму),
- можна пити каву чи чай під час заняття, танцювати,
слухати музику. Розвиток – це
задоволення.
Тренінги за проектом відбуваються відповідно до європейського
підходу у неформальній освіті, що надто затребувана у сучасному ЄС. Молоді люди
через спеціальні тренінги та заняття самостійно оволодівають компетенціями,
тобто якостями, які потрібні людині для здійснення тієї чи іншої діяльності.
Для школярів є вкрай важливими компетенції, які вчать шукати себе, формувати свої
мрії, визначати самостійно свій шлях реалізації у житті, розкриття свого
потенціалу, подолання стереотипів, стирання меж дійсності, яка нав’язується
телебаченням, системою освіти, батьками, вулицею. Заняття не проходять у
форматі шкільного навчально-виховного процесу, і тому це НЕ-уроки.
Володіти компетенцією – означає бути спроможним
застосовувати набуті знання, уміння і навички в конкретній ситуації для
виконання поставлених цілей і задач. Розвиток необхідних якостей дає змогу
людині бути компетентною, тобто мати такий рівень їх володіння, що дозволяє
ефективно вирішувати питання, що постають у життєвих ситуаціях чи у професійній
діяльності.
Проект не дає прямих відповідей, але покликаний (відповідно європейської
освітньої філософії) створювати сприятливе середовище для молоді, щоб ці
відповіді віднаходити самостійно. Проект спонукає до розвитку через самоосвіту.
На зустрічах у рамках проекту учасники самостійно відповідають на запитання:
1)
як вміти займати те місце в суспільстві та світі, яке ти
хочеш, через планування, дію, розвиток?
2)
як навчатися самому і для себе протягом усього життя
(знаходити шлях навчитися самостійно тому, що тобі потрібно саме тут і саме зараз) ?
3)
чи можна навчитися бачити себе та оточення на 10 кроків
вперед, бачити тенденції?
4)
як стати більш
вправним у мистецтві «тримати себе», контролювати свої дії та мову?
5)
що треба
зробити, щоб згуртувати свою команду та зорієнтувати на конкретний результат?
6)
де навчитися
будувати дієву комунікацію з друзями, партнерами, командою?
7)
де практикувати
здатність вирішувати практичні життєві ситуації: приймати рішення та втілювати
їх в життя?
8)
як навчитися
надавати зважену оцінку собі та іншим людям, самостійно формувати чіткі
критерії оцінки?
На цих заняттях я впевнилася в
тому, що наша молодь – свідома, сильна та світла. Школярі прагнуть кращого,
прагнуть самореалізуватися, знайти себе, допомогти товаришу, шанувати батьків.
Чомусь сучасність трактує поведінку молодих людей як неадекватну та агресивну.
Але, ні, шановні, це так себе поводять люди старші. Наша молодь заслуговує на
розуміння та трішечки віри в них.
Виконання деяких завдань показало, що у молоді дійсно нема чіткого
розуміння ЦІННОСТЕЙ. Але це точно не їх провина. То, може, це питання до нас,
дорослих, – які цінності сповідуємо ми? Який ціннісний приклад ми показуємо
нашим дітям?
Немає коментарів:
Дописати коментар