У жовтні Україну облетіла
скандальна новина про відсторонення прем’єром А.Яценюком від посади міністра
охорони здоров’я Олега Мусія. Відбулося це всупереч закону і здоровому глузду,
в рамках нечесної політичної боротьби і з намаганням прибрати із системи всіх
тих, хто послідовно намагається її змінити. Разом з цим відсторонений міністр висунув
свою кандидатуру на парламентських виборах в одномандатному окрузі №124 на
Сокальщині (Львівщина), де переміг у чесній боротьбі та з великим відривом,
випередивши більш, ніж вдвічі опонентів від «Народного фронту» та «Свободи».
Люди делегували панові О.Мусію нові повноваження та сподівання. Як він планує
використовувати їх у Верховній Раді, ми розпитали безпосередньо у переможця.
Сьогодні спостерігаємо в країні
цікаву і водночас курйозну ситуацію: з одного боку маємо легітимного і діючого
міністра охорони здоров’я, з іншого – йому не дозволять виконувати свої
службові обов’язки. Як Ви самі для себе сприймаєте та інтерпретуєте цю
ситуацію?
Мені подобається порівняння з англійською королевою. Повноважень вона
не має, але королевою є. Я зараз маю дуже схожий статус. (Посміхається)
Очевидно, вибори до Верховної
Ради у №124 окрузі, і Ваша беззаперечна перемога на них показали: хто є хто в
українській політиці, і що люди на місцях чудово розуміють, що відбувається у
центральній владі?
Безумовно. Будучи безпартійним самовисуванцем, я зміг з різницею у
більш, ніж двічі голосів обійти найближчого суперника із владної прем’єрської
партії «Народний фронт». Ця перемога доказала, що правда є правдою, і від неї
нікуди не подітися. Окрім того, я подав до суду на Арсенія Яценюка, оскаржуючи
своє незаконне і несправедливе відсторонення. Дуже показово, що Окружний апеляційний
суд міста Києва вже двічі відкладав розгляд цієї справи. Очевидно, влада
боїться правди й її розголосу. Бо ж насправді, прем’єр-міністр порушив закон і
взяв на себе, невластиві йому повноваження, підписавши розпорядження про
відсторонення. Тому що, за чинним законодавством, міністрів призначає, звільняє
і що-небудь інше з ними робить виключно Верховна Рада. Коли ж міністр звільняє
міністра – це виглядає трохи смішно… Чи не так?
Бачите перспективи цієї справи?
Поки що не дуже… Перше засідання суду, що було у 20-х числах жовтня,
завершилося тим, що суддя відверто зізнався: судова система поки що не готова
приймати подібні рішення. Розумію, що вони бояться репресій, бо міністр юстиції
наближена до А.Яценюка особа, і саме він виписував вищезгадане незаконне розпорядження.
Перше засідання відбулося 2 листопада, і там прозвучала думка, що було
б правильно мені відкликати цей позов, адже я вже виграв вибори до парламенту,
тож ситуація ніби як вичерпалася. Ну, і щоб не було соромно на всю державу, що
прем’єр прийняв неправильне рішення.
Адміністративний тиск у справі присутній повсякчас. Але я збираюся
довести її до кінця. Вважаю, це цілком нормальним і необхідним вчинком. У
Європі та розвинутих країнах світу на прем’єр-міністра можуть подати до суду
навіть за неправильну парковку. Чому ж це неможливе у нас? Зараз у політичній
історії України створено прецедент: діючий міністр подав у суд на главу свого
уряду. Але, якщо ми так прагнемо у Європу, то й маємо утверджувати тут
європейські звичаї та правила урядування, відповідати за порушення законів. Тим
більше це треба робити у ситуації, коли очевидно: біле – це біле, а чорне – це
чорне.
Додам, що окрім суду я подав заяву у Генеральну прокуратуру України. І
честь і дяка прокуратурі, що вона відкрила кримінальне провадження за статтями
щодо перевищення службових повноважень А.Яценюком. За ними, до речі, у свій час
сиділа Ю.Тимошенко.
Досить гратися у політичні ігрища. В Україні перед законом мають бути
рівні всі: що міністр, що прем’єр-міністр, що Президент, що звичайна людина.
Щоб цього справді добитися треба робити якісь кроки і створювати прецеденти.
Зараз я це і роблю.
Однією з причин Вашої відставки,
яку гучно озвучували підконтрольні владі ЗМІ, були несвоєчасно проведені
тендерні закупівлі ліків і створення загрозливої ситуації із забезпеченням ними
пацієнтів. Що відбулося насправді?
Насправді відбувалася боротьба з корупцією у медичній сфері, зокрема й
у міністерстві охорони здоров’я. Мені вдалося припинити всі ці ганебні
корупційні схеми, які десятиліттями насичували систему. На закупівлю ліків
виділили 2 млрд. грн., і відразу ж запланували їх розкрасти через тендери. Я
зробив усе, щоб цього не сталося, не даючи проводити закупівлі таким
грабіжницьким способом. Був великий шанс придбати необхідне без розкрадання і
корупції, але медична мафія, збагнувши свої ризики почала діяти – мене
відсторонили.
І потім, давайте говорити правду, на той момент 25% потрібних медичних
препаратів все-таки вдалося закупити. Угоди на придбання ще 25% чекали лише
підпису відповідальних осіб.
Та й моя боротьба з корупцією мала виразні ознаки: з апарату
міністерства і дотичних до нього відомств було вичищено сумнівні та
заангажовані керівні кадри, ставленики Р.Богатирьової, Саші-стоматолога та
В.Януковича, які активно працювали на розграбування держави. Окрім того,
практично було вичищено середню ланку дискредитованих міністерських
співробітників.
Але щойно мене відсторонили, як за два тижні, 2/3 цих діячів було
поновлено на посадах рішенням тимчасово виконуючого обов’язки міністра. Думаю,
це зроблено за вказівки керівництва уряду. На жаль, вони повернулися і активно запускають
старі схеми та оборудки.
Це правда, що однією з причин
неефективної роботи міністерства охорони здоров’я було призначення Ваших
заступників за партійною квотою безпосередньо Кабміном і А.Яценюком, всупереч
вашій волі і здоровому глузду?
Так, це було. Призначені заступники відверто говорили мені, щоб я
нічого від них не вимагав і не ставив ніяких умов, адже хто я такий… У них є
партії та керівники, яким вони підпорядковуються і звітують. І я щиро радий, що
сьогодні більшістю нових політичних сил, що пройшли у Раду висуваються вимоги
скасувати партійний принцип призначення високопосадовців. Це ж маразм, коли ми
збираємося лікувати людей за партійним принципом!
Коли ми зустрічалися раніше, під
час напрацювання Вами і робочою групою експертів Концепції побудови нової
системи охорони здоров’я, Ви вже тоді передбачали ймовірність своєї відставки
чи відсторонення у будь-який момент, і разом з тим послідовно запроваджували
зміни, створювали умови, за яких би українська медицина нарешті стала якісною
та самодостатньою, а процес розвитку галузі міг би продовжити кожен інший
міністр, незалежно від прізвища. Чи вдалося створити ці умови?
Ні, система не змінена. Мені не дали змінити її і створити умови
розвитку галузі, у першу чергу через потакання прем’єр-міністра. Здійснені нами
напрацювання і пропозиції поки що «висять у повітрі». Саме тому я йду у
Верховну Ради, аби спробувати вже у новій ролі втілити заплановані зміни. Я дав обіцянку боротися за зміну
системи завжди і всюди, де б я не був і яку б посаду не займав, і буду
послідовно реалізовувати її.
Зараз Ви робите новий крок вже у
законодавчу владу, по суті у те саме «болото», де Вам доведеться перетинатися з
тими самими людьми з команди А.Яценюка, багатьма іншими одіозними персонами. Ви
туди йдете один без партійної чи якоїсь бізнесової підтримки. Як плануєте свою
політичну діяльність, розуміючи, що один у полі не воїн?
Є один прекрасний український письменник Юрій Дольд-Михайлик, що свого
часу написав пригодницький роман «І
один у полі воїн». Особисто мені імпонує ця назва і я вірю, що й один у полі теж може бути
воїном. Боротися треба завжди, і доводити правду завжди, тим більше тоді, коли
вона на твоєму боці.
Можливо, Вам вже телефонували і
пропонували кілька мільйонів доларів (як це робилося у Верховній Ралі раніше)
за входження у ту чи іншу парламентську фракцію, чи навіть конституційну
більшість, що її планують створити Президент і прем’єр?
Ні, ще не телефонували. (Посміхається)
Та це і не пройде! Головна моя теза при спілкуванні з виборцями – це побудова
нової системи охорони здоров’я в Україні. І зараз, коли розпочнуться
парламентські переговори щодо створення коаліції, я буду наполягати на головній
умові – першочерговому вирішенні, що робити із системою охорони здоров’я. Буду
доносити необхідність її зміни до всіх політичних сил. І якщо знайдуться ті,
хто це підтримає, то я охоче буду з ними співпрацювати.
Тобто, Ви відкриті для співпраці
з усіма політичними силами?
Не зовсім так. Для «Опозиційного блоку» я, звісно, не відкритий.
Мабуть, і для «Радикальної партії України» теж. (Посміхається) А от з усіма іншими цілком можемо шукати спільну
мову і співпрацювати. В тому числі і з «Народним фронтом»! Там є багато
нормальних і чесних людей, з якими можна плідно працювати. На жаль, ними сильно
маніпулюють такі політикани, як наш діючий прем’єр-міністр. Я цього не боюся
говорити вголос і буду це озвучувати з трибуни Верховної Ради. Нечесність та
цинізм у політиці, боротьба за грабунок держави – повинні піти у небуття.
Чи вже маєте однодумців, з якими
формуватимете новий альянс у Раді?
Багато людей пройшли у народні депутати на хвилі Майдану. Ми разом
стояли пліч-о-пліч на Майдані, щоденно там працювали: не на сцені, а у реальній
рутинній роботі. Маємо з ними схожі погляди на життя та принципи. Однозначно, з
ними я буду спілкуватися тісніше. Це – і декілька сотників Майдану, наприклад
козак Михайло Гаврилюк, що став депутатом якраз по вашому мажоритарному округу
№95 у Київщині, і сотник Володимир Парасюк, й Ігор Луценко та Ігор Жданов, що
входили до Координаційної ради Майдану, а нині пройшли по квоті «Батьківщини»,
і декілька «свободівців», що пройшли як мажоритарники, й багато інших порядних
людей. Вірю, що у них, як і у мене, й досі живуть у серці ідеали Майдану, тому
ми швидко знайдемо спільну мову і будемо разом відстоювати ці ідеали.
Тобто, можна очікувати створення
такого собі міжфракційного об’єднання «Майдан» у Верховній Раді?
Так, я буду ініціювати створення такого об’єднання! Бо глибоко
переконаний, що наша сила у єдності. А ті люди, які очолюють стару антиукраїнську, антидержавну
систему, не можуть допустити об’єднання Майдану, бо це загроза для них та самої
системи. Саме тому «майданівців» розтягнули по різних політсилах і партіях, і
намагаються ними маніпулювати. Поприкривалися новими красивими обличчями
і знову пройшли у Верховну Раду. Для того, щоб змінити систему «майданівці»
мусять об’єднатися. Я це планую собі, як одне з пріоритетних завдань у новому
парламенті.
Напевно, робота у законодавчій
владі для Вас буде більш простою і знайомою, адже там Ви вже були в якості
помічника народних депутатів від кількох демократичних партій? Та і йдете у
Раду не з порожніми руками, а низкою напрацьованих законопроектів з
вдосконалення системи охорони здоров’я, самоврядування тощо.
Так, думаю,
у Верховній Раді працюватиметься легше, ніж у міністерстві, але дуже багато
буде залежати від складу мого галузевого комітету. Навіть, якщо великим
фракціям, які увійдуть до нього, не буде цікава побудова в Україні нової
системи охорони здоров’я, я все одно буду лобіювати і вносити на голосування
відповідні законопроекти. Навіть просто будучи звичайним депутатом. Суспільство
і країна мають бачити хто з чим прийшов у парламент, і хто чим там займається.
Після легітимації нового
парламенту, відбудеться переформатування уряду. Вочевидь, знову під
керівництвом А.Яценюка. Якщо раптом він зателефонує Вам, вибачиться за минулі
«непорозуміння» і запросить до уряду, очолити міністерство знову, погодитеся?
Ні, в команду А.Яценюка я не повернуся. Тому що це нечесна людина, яка
відстоює такі ж нечесні принципи. Якщо будуть інші прем’єри, то це можливо,
адже країна і система потребують змін. До речі, діючий прем’єр і наближені до
нього постійно говорять про зміни та реформи. Тому бажаю їм реалізувати
обіцяне. Вони отримали кредит довіри, і зараз мають довести народу свій
професіоналізм. Для цього потрібно мінімум рік часу, за два роки вже треба
серйозно питати: що вдалося, а що – ні.
Наразі політичні еліти України отримали унікальний шанс здійснити
перетворення країни мирним шляхом. Працюючи депутатом парламенту, обіцяю
зробити все, щоб саме так і сталося. Адже, якщо ми не скористаємося цим шансом
зараз на нас чекає третій Майдан – тепер вже всеохоплюючий, руйнівний,
кривавий. Цього неможна допустити! Кожен з представників влади усіх рівнів має
це усвідомити, і вже за рік продемонструвати реальний результат своєї роботи і
системні зміни в державі.
Текст і фото: Андрій Сніжко
Немає коментарів:
Дописати коментар