Текст і фото: Андрій Сніжко
Здається, революційна хвиля із
захоплення міських рад та державних адміністрацій докотилася й до тихого
Ірпеня. У вівторок, 28 січня 2014 року, група депутатів, очолювана Ярославом
Місяцем (партія «УДАР») увійшла у приміщення Ірпінської міської ради (ІМР) і
проголосила про створення тут нового органу влади – Народної Ради.
Феномен Народних Рад
5-а стаття
Конституції України говорить, що «Україна є республікою.
Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу
безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».
Більше того, законодавча норма підтверджує те, що «Право
визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і
не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Ніхто не
може узурпувати державну владу».
Саме на цю статтю
почали спиратися Народні Ради – нові владні органи, масово створені по всій
Україні в умовах революційної обстановки, поширення політичного терору,
сум’яття та неспроможності правлячою верхівкою виконувати свої владі обов’язки.
В усіх регіонах ці структури були ініційовані знизу, самими людьми, членами
конкретних громад та недержавних об’єднань. Подекуди до них долучалися
опозиційні політичні партії.
Завданням новостворених
осередків стало впровадження прямого народного правління на місцях. При цьому
колишня влада (мова йде передовсім про чиновників, призначених зверху
Президентом чи обласною адміністрацією) та осередки правлячої партії усувалися
від державного керма (йшли у відставку, відпустку, а то й просто тікали геть)
або ж налагоджувався мінімальний діалог, достатній для паралельного
співіснування обох органів влади.
Народна Рада
покликана здійснювати не повалення конституційного ладу, як дехто намагається це
подати, а формування за найширшої підтримки громади дієвого, фахового та
відповідального органу управління на місцях. Тобто самі люди перетворюються з
пасивних учасників політичного процесу на активних творців свого майбутнього та
сьогодення. Залежно від власних здібностей, навиків та компетенцій вони
здійснюють управління (містом, селом, районом і т.д.), контроль за роботою
існуючої влади, координацію з нею з метою наведення ладу в окремому регіоні та
налагодження суспільно-політичної злагоди та порозуміння.
Це модель так
званого горизонтального управління, коли саме суспільство вирішує свої проблеми
і перестає бути безмовним виконавцем в руках керманичів владної вертикалі, тим
більше - обслугою їх політичних та приватних інтересів.
Сьогодні вже мало
хто задається питанням доцільності чи недоцільності створення Народних Рад.
Події останніх років з поглиблення політичної та економічної кризи за правління
однієї партії та вождистсько-кримінальних моноструктур; тим більше події
останніх днів, що переросли у громадянську війну – однозначно відповідають на
це питання! Вочевидь, тому й всеукраїнське об’єднання «Майдан» прийняло рішення
всіляко підтримувати та допомагати таким ініціативам.
Ірпінська інціатива
У процесах
формування народовладдя Приірпіння «не пасе задніх». У найтрагічніші дні нашої
новітньої історії, коли в Україні пролилася кров співвітчизників, а спіраль
насилля і терору лише почала розгортатися, громадські організації краю
об’єдналися, аби спільно оцінити ситуацію та прийняти превентивні рішення, які
б убезпечили Ірпінь від подібної ескалації.
Окрім того,
наріжним питання зібрання було долучення людей до реального впливу на владу
міста, яка останнім часом все більше ігнорує думку городян, схиляючись до
непрозорої, негуманної, заангажованої, однобічно заполітизованої діяльності, а
часто ще і вкрай сумнівної з точки зору законності.
22 січня було
проведено зустріч ініціативної групи громадян, які прийняли рішення про
термінову необхідність створення Народної Ради в Ірпені, доведення засад і
принципів її діяльності до влади і усіх жителів регіону. На зібранні були
присутні найбільш авторитетні та визнані громадою діячі Приірпіння, які не
перше десятиріччя вкладають свій час, гроші, здоров’я та ідеї у розвиток краю.
Для прикладу, освітянин та громадський діяч Олександр Редич, голова «Жіночої
організації «Лада» Тетяна Ледньова, голова СОГ «Демократична Київщина» Ігор
Найда, голова БФ «Фонд громади Приірпіння» Анастасія Попсуй, представники
Червоного Хреста, регіональних ЗМІ й інші.
За кілька днів
(24 січня) делегати від провідних громадських організацій Ірпеня зібралися
знову у значно ширшому колі (біля 30-ти осіб), куди також було запрошено й
депутатів Ірпінської міської ради від опозиції: Богдана Мельничука з ВО
«Свобода», Олександра Маркушина з партії «УДАР», безпартійного Юрія Денисенка.
На цій зустрічі
одноголосним рішенням було ухвалено створення Народної Ради в Ірпені. Другою
ініціативою стала пропозиція вищезгаданим політикам очолити процес роботи
нового органу, підготовки нормативних документів та конкретних дій. Богдан Мельничук увійшов у робочу
групу з вирішення організаційних та практичних моментів з підготовки функціонування
Ради. Юрій
Денисенко, який також є фаховим юристом і адвокатом, дав свою згоду на внесення
його кандидатури у робочу групу, яка б мала підготувати фундамент для
повноцінного функціонування Народної Ради. Натомість пан О.Маркушин утримався
від дій, посилаючись на неузгодженість своєї позиції з лінією партії, та
зажадав часу на роздуми і консультації з однопартійцями та керівництвом.
Народовладдя чи політичне рейдерство?
Аж раптом, 28
січня, мов сніг на голову, впала тривожна звістка про силове захоплення
Ірпінської та Бучанської міських рад і створення замість них Народних Рад. На
додачу соціальними мережами поширилася інформація, що в Ірпені головою Народної
Ради, за підтримки усієї опозиції, став депутат від партії «УДАР» Ярослав
Місяць.
Почувши таку
звістку, громада відразу перейнялася непростими питаннями. Що це – народовладдя
чи політичне рейдерство? Чому створення народної інституції відбувається без
участі самого народу? Чому депутати не проявляли жодної активності до часу,
коли репресивна машина «дала задній хід», а Прем’єр-міністр пішов у відставку?
І хто уповноважив цих панів на вищезазначені кроки – чи не сама ж влада?
Рейдерство
– у давнину це була система піратських рейдів із
захоплення торгових кораблів та цивільних суден. У наш час в Україні цим
терміном називають процес вилучення майна чи здобуття тимчасового права
розпоряджатися чимось на нібито законних підставах, в основі виникнення яких
лежать прогалини в законі або системні недоліки функціонування державних
інститутів (судової та правоохоронної систем тощо).
Аби об’єктивно
розібратися в ситуації, наші журналісти у терміновому порядку вирушили на місце
подій. Картина, що відкрилася в ІМР з одного боку заспокоювала, а з іншого – насторожувала.
Ні вікна, ні
двері, ні інші деталі екстер’єру понищеними не були, а чиновники муніципалітету
сновигали туди і сюди, ніби нічого не сталося. Втім, зміни таки відбулися. Під
традиційною блакитною табличною ІМР на вході з’явилася нашвидкуруч приклеєна –
«Народна Рада». Кабінет №2 або приміщення зали для нарад та виконкомів було
зайнято громадськими діячами, близькими до ВО «Свобода». Тріада прапорів
опозиційних партій у центрі кабінету ніби утверджувала слова діючого
Президента: «Новая власть уже пришла, только Вы ее не заметили!» Хоча саме
приміщення залишалося порожнім (за виключенням чергових) практично протягом
всього дня. Також не було і ніяких нервових рухів поза нею.
Для прикладу: в
цей же час у Бучі відбувся напружений діалог громади і влади, але приміщення
тут не окупували, а просто домовилися про співпрацю Народної Ради та мера з
його оточенням.
В Ірпені кинулося
в око й те, що чиновники заходилися опломбовувати свої кабінети, пояснюючи це
мірами перестороги. А поруч, в актовій залі, почала дислокуватися рота
патрульно-постової служби міліції у повному бойовому екіпіруванні. Нам вдалося
поспілкуватися з одним із керівних осіб місцевої міліції, яка просила не
називати її прізвище, але повідомила: «Володимир Скаржинський звернувся листом
до міліції напередодні і попросив надати охорону міській раді і чиновникам. Ми
зобов’язані реагувати на такі запити, але сподіваємося, що наша варта пройде
спокійно і без заворушень».
Цікаво, а
звідкіля у міського голови інформація про очікувані заворушення в ІМР (якраз у
день опозиційної акції)!? Чи міліцію використовують радше як додатковий
страховий поліс, який би убезпечив чиновників від втрати їхніх дорогоцінних
крісел?
Пояснення
Перші пояснення
почали з’являтися увечері, коли до Ради стали сходитися призвідники та учасники
«заворушень».
«Які заворушення?
Штурм?», – здивувався Олександр Маркушин
з «УДАРу». – «Депутати спокійно зайшли на своє робоче місце. Спокійно
порозумілися з адміністрацією. Нам надали приміщення, де ми працюємо з
громадянами. Ніхто нікого не штурмував!»
Богдан Мельничук з ВО «Свобода» так пояснив те,
що відбулося: «Голови місцевих осередків опозиційних партій зібралися і
підписали протокол про створення Народної Ради, потім подали його на реєстрацію
в Ірпінську міську раду. Потреби збирати громадськість на той момент не було.
Це так, як за бородянським сценарієм: створюється група, а інші потім можуть
долучитися…».
Незабаром до ІМР
завітали кореспонденти з центрального телебачення. За ними з’явився і сам
Ярослав Місяць, який спростував
усі чутки щодо його головування у Раді. Він сказав: «Сьогодні всім треба трохи
заспокоїтися. Ми ще нічого остаточно не створювали і не затверджували. Депутати
трьох опозиційних фракцій просто проявили ініціативу і зібрали робочу групу,
яка буде працювати в цьому приміщенні з усіма, хто бажає долучитися до нашої
ініціативи. Відтепер у цій кімнаті працює цілодобово орган
самоуправління, депутати приймають громадян, йде збір пропозицій щодо подальшої
роботи. І голову ніхто не обирав! Ми цього не робимо, щоб не грали нічиї
амбіції. Рада – це колективний орган».
Партієць також
пообіцяв, що серед складу Народної Ради будуть переважати представники
громадськості, а не політики. Хоча й утримався від оприлюднення конкретних
прізвищ.
Технології обману
Ідилію інтерв’ю
для телебачення перервала поява розгніваних представників громади міста – Олександр
Редича і Тетяни Ледньової. «На якій підставі ви,
політики, проігнорували думку громади Ірпеня?», – поставив «питання руба» пан
Олександр. – «Ми представляємо Громадську раду при міській раді. Це 33
громадські організації! На них просто наплювали, відкинули, ніби їх і немає! Ви
згодні співпрацювати з сотнею аделаджевських хлопців, котрі сьогодні правлять
бал і регочуть над героями майдану, а завтра прийдуть сюди!? Ми не претендуємо
ні на які посади, але ж як можна не рахуватися з громадою?!»
«Люди можуть
пробачити політикам, але ніколи не забудуть ваших дій!», – емоційно додала
Т.Ледньова. – «Справжня Народна Рада має бути обв’язково легітимізована на
всезагальних зборах. Саме для цього ми і збираємо Віче найближчим часом.
Важливо, щоб якнайбільше ірпінців долучилося до цього заходу і висловили свої
думки!».
Чи не є вся ця
акція технологією влади з дискредитації та ліквідації інституту Народної Ради
як такого?
Олег Мусій, відомий лікар і громадський діяч
із понад 20-річним досвідом практичної роботи, пояснив, як працює подібна
технологія рейдерського захоплення на прикладі того ж таки Майдану: «Постійно
відбуваються спроби очолити Майдан різними громадськими формуваннями. Є
громадська організація «Майдан» (т.з. Всеукраїнське об’єднання), Громадська
рада Майдану (псевдо-громадська), ще Громадський сектор Майдану і багато інших.
Зі свого досвіду я можу оцінити діяльність подібних формувань у маніпулятивному
плані, що зазвичай є спробами ставлеників влади очолити суспільний рух через
громадський сектор. Це давня політика влади з вертикалізації громадського
суспільства».
Натомість Ярослав
Місяць відкидає навіть думку про подібне: «Хто знає наш регіон, той знає, як ми завжди жорстко реагуємо
на всі незаконні рішення! І влада про це знає, тому цього разу не доходило до
крайнощів. У неї є розуміння, що зараз краще йти нам на зустріч, слухати людей,
реалізовувати рішення громади. Якщо сьогодні нас не слухатимуть, то завтра вже
говоритиме вулиця».
Натомість
принциповість та опозиційність пана Ярослава Місяця та його побратимів «УДАРівців»
сьогодні ставлять під сумнів… МАЙЖЕ ВСІ!!!
Зокрема, журналісти
Сайту громади Приірпіння (www.kotsubynske.com.ua) неодноразово оприлюднювали
інформацію про ідилічну співпрацю депутатів із «Партії регіонів» та «УДАРу» під
час голосування за найбільш скандальні теми: зонування Ірпеня, розподіл землі,
призначення другого першого заступника міського голови Ігоря Борзила тощо. Також
депутатів обох фракцій в Ірпінській міській раді єднає особлива любов до розкошу
та закордонного відпочинку на широку ногу і широку кишеню.
Інше джерело,
відоме своїми резонансними журналістськими розслідуваннями «Українська правда»
(www.pravda.com.ua) у статті «Влада бритоголових» описала технології співпраці
тих самих партійців та силове проштовхування ними незаконних рішень в ІМР.
Хоча всі подібні
публікації пан Я.Місяць назвав брудною провокацією.
Попри те, Олександр
Редич від громади дав жорстку оцінку роботі сумнозвісних опозиціонерів: «Від
цих депутатів можна чекати всього чого завгодно. Ми їх не бачили жодного разу
на патріотичному мітингу чи під час акцій із захисту інтересів громади. І
сьогодні вони, типу, створюють Раду…?»
Направду ці слова
знаходять підтвердження і в цифровому еквіваленті – Ярослав Місяць є одним із
найбільших прогульників засідань ІМР і очевидним кандидатом на недовіру громади,
висловлену через позбавлення його депутатського мандату.
Украй категорично
ініціативу опозиційних політиків оцінила в інтерв’ю для Сайту громади
Приірпіння й екс-голова міста Ірпеня Мирослава Свистович: «Створити таку Народну Раду в
Ірпені – це профанація самої ідеї революції, яка полягає у зміні системи влади.
Я не розумію, чому ці люди вирішили, що вони мають увійти до складу Ради? Невже
лише тому, що формально є керівниками відділів опозиційних партій в Ірпені?
Ми знаємо, що сьогодні опозиція, хоч формально й очолює Майдан і веде
перемовини від його імені, але не користується особливою довірою ні в тих, хто
стоїть на Майдані, ні в більшості протестного електорату. І це пов’язане, в
тому числі, з такими горе-опозиціонерами, які сьогодні створили і очолили
Народну Раду в Ірпені.
Ці люди
сподіваються, що таким чином у випадку, якщо переможе Майдан, вони знову
опиняться біля «корита». Люди давно знають їм ціну і причини їхньої
опозиційності, тому ця «народна» Рада виглядає як карикатура, яка може
дискредитувати саму ідею народовладдя».
Як бачимо, і
громадськість, і журналісти, і люди обізнані в особливостях ірпінської
«політичної кухні», тож схиляються до висновку, що в місті зараз
відпрацьовується технологія суспільного обману, а опозиції взагалі немає.
Чи зможуть люди, які
принципово нехтують інтересами містян, утриматися при кермі, а тим більше – ще
дужче і на довше закріпитися у владних ешелонах, звідкіля диктуватимуть громаді
свої правила; а чи пак сама громада згуртується та візьме на себе сміливість і
відповідальність за стан справ в Ірпені – покаже найближчий час.
Але враховуючи
події останніх днів, коли особливе бажання долучитися до роботи Народної Ради
виявили представники
«Партії регіонів», низки маріонеткових громадських організацій, що вже кілька
років поспіль обслуговують інтереси діючої влади у місті та області, активні
діячі релігійних тоталітарних сект; коли замість спільної роботи починається
з’ясування стосунків та пошук компромату один на одного – як ніколи актуальним є
визначення принципів за якими буде визначатися членство в новостворених
інституціях.
Одним з дієвих варіантів може бути
застосування процедури люстрації до всіх, хто бажає стати учасником політичного
процесу або претендує на якісь посади. Щонайменше – це люди, які за останні 3
роки не були партійними перебіжчиками, ніколи не співпрацювали і не голосували
з владою, не здійснювали незаконних дій. Пора навчитися працювати по совісті,
усвідомлюючи відповідальність перед громадою та майбутніми поколіннями!
P.S. На даному етапі в робочу групу Народної Ради входить 8 осіб: по два
делегати від партій + представник ВО «Майдану» + представник громади
(персонально: ВО «Батьківщина» – Я.Ковальчук, Ю.Романенко; ВО
«Свобода» – Б.Мельничук, Б.Степанюк; партія «Удар» – Т.Проторченко, О.Кабардін;
ВО «Майдан» – І.Мазур; від громади – наразі не визначено).
Цікаво, що такий склад розходиться з
обіцянками Я.Місяця при формуванні Ради пріоритет віддавати громадським діячам,
а не партійцям! Можливо тому, громада висунула зустрічну пропозицію – додати до
НР по одному повноважному представнику із селищ-супутників Ірпеня (Ворзель,
Гостомель, Коцюбинське).
Разом з тим, треба віддати належне
ірпінським опозиціонерам, які зняли свої та інші спірні кандидатури з робочої
групи. Це може бути пов’язане як з бажанням конструктивного діалогу, так і з
заявою від Олега ВелікінА члена політради
партії «УДАР» та голови Київської обласної організації партії про прискорення
проведення політради «УДАРу», де буде розпущено Ірпінську міську організацію та
виключено з лав партії діячів, що відзначилися останніми днями.
Текст і фото: Андрій Сніжко
Немає коментарів:
Дописати коментар