СЛАВА
ЛЮБІЙ НАМ ВСІМ БАТЬКІВЩИНІ!
Василь
Слободяник
Волошки у житі – ніби очі Землі,
Синь священних небес на полях України,
Вмились ніжно росою у ранковій імлі,
Знов налились жита геть усі до зернини.
Скільки око сягає бачу неба блакить,
Обіймається обрій з золотими хлібами,
Сонце людям дарує прекрасну цю мить,
Невмирущу красу невимовну словами.
Славних пращурів завше це були
кольори,
З діда-прадіда лан свій вони засівали.
Хоч історія знала й другі прапори,
Вільних стягів своїх ні на що не
зміняли.
Не зреклися від них у часи лихоліть,
Де гнобили, морили нас всякі навали.
Відродилися знов, як жита з тих полів,
Нам у спадок всі стяги, мов скарби
передали.
Вільнолюбства краса скрізь принесла плоди, –
Європейську будуєм заможну державу.
Україна у злуці, нова путь молодим,
Знаних предків гуртом умножаємо славу.
Незалежності символ – всіх скарбів
кольори,
Пломеніють в знаменах молодої країни.
Вірим в стяги з ланів золотої пори,
Та волошки в житах – ніби очі ті сині.
Слався, наш Український народ!
Слава любій нам всім Батьківщині!
Немає коментарів:
Дописати коментар