НАСТАВ ЧАС САМООРГАНІЗУВАТИСЯ!

6 квітня в Ірпені відбулася конференція «Самоорганізаційний потенціал територіальних громад», що зібрала близько 80 громадських лідерів, науковців і практиків здебільшого з Києва та столичної області. Конференція в котрий раз засвідчила важливість участі територіальних громад у вирішенні питань місцевого розвитку.

Організаторами конференції виступили:

q   СОГ «Демократична Київщина»

q  Комітет захисту місцевого самоврядування у м. Києві

q  БФ «Фонд громади Приірпіння»

q  ГО «Фундація конструктивних ініціатив «Третя сила»

q  ГО «Нові обличчя»

q  ГО «Інститут розвитку суспільний інновацій»

q  БФ «Омріяна країна»

 

Інформаційними партнерами стали:

q  Інформаційна аґенція «RegioNews»

q   Суспільно-аналітичний журнал «Пульсар Приірпіння»

q  Газета «Західне передмістя Києва»

q  Часопис «Демократична Київщина»

q  Портал ProOSSB.INFO

q   Науковий журнал «Трипільська цивілізація»

 

Основні питання, які порушували у своїх виступах громадські та політичні лідери, провідні науковці: хто має вирішувати проблеми громадян? Що змусить владу бути відповідальною? Як створити альтернативу неефективним політикам?

Рішення, втіленні у найкращому світовому досвіді, говорять про ефективний шлях об’єднання громадян у дієві територіальні громади – основу громадянського суспільства. Структурована мережа активних місцевих громад з реальними важелями впливу на рішення державної влади – рушій якісних суспільних трансформацій та сталого державного розвитку.

Під час форуму учасники працювали над визначенням оптимальної для України системи формування та взаємодії територіальних громад а також спланували практичні кроки до її реалізації.

За словами голови СОГ «Демократична Київщина» Ігоря Найди: «На відміну від значної кількості подібних заходів, більшість доповідачів та виступаючих свою увагу зосередили не стільки на критиці, скільки на баченні кроків, які необхідно здійснити для зміни існуючої системи місцевого самоврядування, яка нікого з учасників конференції не задовольняє. При цьому багатьом було чим поділитися вже сьогодні, маючи практичний досвід самостійно вирішувати питання місцевого значення».

Згідно з висновками учасників конференції, передумовою позитивних зрушень є дотримання усіма, хто долучається тією в тій чи іншій мірі до діяльності органів самоорганізації населення, високих моральних стандартів, ціннісних підходів, а також володіння необхідними для роботи в самоврядних інституціях компетенціями.

«Було також підкреслено, що унікальна громадсько-публічна природа органів самоорганізації населення має бути не тільки звужена, як цього домагаються деякі «діячі» місцевого та всеукраїнського масштабу, а навпаки, відповідно до положень Європейської хартії місцевого самоврядування, розширена», – зазначив Ігор Найда.

Приймаючи підсумковий документ, учасники зібрання одноголосно висловили переконання у необхідності консолідації зусиль навколо вирішення безлічі існуючих питань формування ефективних місцевих громад. Важливим кроком на цьому шляху є: створення спільних робочих груп з представників понад десяти громадських утворень; участь у реалізації конкретних проектів, зокрема «Кампанія з переходу на новий рівень управління територіями» (Ірпінський регіон) та «Шлях до громади» (м. Київ); поєднання зусиль громадськості та експертів у підготовці кваліфікованих фахівців для роботи у системі самоврядних організацій.

Організаторами заходу виступили: СОГ «Демократична Київщина»; Комітет захисту місцевого самоврядування у м. Києві; Фундація конструктивних ініціатив «Третя сила»; БФ «Фонд громади Приірпіння»; ГО «Нові обличчя»; ГО «Інститут розвитку суспільний інновацій»; БФ «Омріяна країна».

По завершенню конференції практично ні в кого не залишилося сумнівів у наявності величезного потенціалу і спроможності реалізовувати важливі завдання, що стоять перед територіальними громадами.

У планах організаторів – проведення у найближчі місяці подібних заходів із розглядом питань надання освітніх послуг, медичного забезпечення та екологічної проблематики.

 

 

Резолюція конференції “Самоорганізаційний потенціал територіальних громад” Ми - представники громадських організацій, науковці, журналісти та політики:   ·        усвідомлюючи важливість створення умов до самоогранізації громадян як основи громадянського суспільства та рушія сталого розвитку України   ·        маючи на меті в повній мірі забезпечити реалізацію конституційних прав та можливостей громадян як джерела державної влади   ·        прагнучи надати імпульс до поширення практики формування територіальних громад, що забезпечить розвиток спільноти активних громадян - середовища громадянського суспільства   Беремо на себе відповідальність та:   ·        заявляємо про намір об’єднати зусилля для формування ефективної мережі органів самоорганізації громади: ОСН, ОСББ, ЖБК   ·        висловлюємо готовність забезпечити всі умови для підготовки та консолідації зацікавлених представників місцевих громад   ·        запрошуємо громадських діячів, експертів та журналістів долучитись до формування та реалізації навчальних програм для громадян   ·        закликаємо усі політичні сили застосовувати в Україні принципи децентралізації та субсидіарності, які є частиною європейської практики   ·         утворюємо робочу групу з реалізації проектів: "Кампанія з переходу на новий рівень управління територіями", «Шлях до громади» та інших ініціатив самоорганізації територіальних громад   Ми переконані, що консолідація спільних зусиль навколо створення системи самоорганізації місцевих громад забезпечить динамічний розвиток громадянського суспільства.   6 квітня 2013 року

 

Українці здатні на синергію

Ігор Найда – СОГ «Демократична Київщина»:

«Ми по-різному трактуємо деякі речі, дивимося на світ. Людство за тривалий час існування дещо зрозуміло. Ми теж. І ті, хто є ніби то на протилежному боці. Є багато речей, які нас об’єднують: всі ми прагнемо успіху. Але тільки 2-3%  до кінця усвідомлюють, що таке успіх.

 Успіх це:

-   Щастя – відчуття повноти життя, усвідомлення і реалізація свого покликання;

-   Досягнення – створення власної цінності на тлі інших, досягнення запланованих цілей;

-   Значущість усвідомлення того, що змінили життя на краще;

-   Спадщина – розуміння того, що Ваші досягнення стали прикладом для інших.

В основі всього – парадигма, заснована на принципах. Це - не залежно від віри, національності. 

Важлива довіра між людьми. Усі труднощі через те, що людей опанувала зневіра. Розумію тих, хто виїжджає на закордон, але й не розумію – вони повністю зневірилися. Треба вміти доносити свої думки до інших. Без цього неможлива довіра.

Головна мета міжособистісних комунікацій – досягнення взаєморозуміння. Це те, чим ми сьогодні будемо займатися. Якщо ми не займатимемося цим, то діти наші будуть  відкинуті ще на не один десяток років назад. Без цього неможливо формувати навички, які можуть призвести до синергії. Українці здатні на синергію».

 

 

Досвід Ірпінської громади

як приклад для України

 

Лаврентій Кухалейшвілі – ГО «Рух захисту зелених зон Київщини»:

«У нас як в органів місцевого самоврядування є документ, який дає вичерпні поняття, що таке самоврядування. Стосовно нашої діяльності – ми почали її ще декілька років тому. У нас є Парк дитинства, де ми створили дитячий майданчик. Ми постійно прибираємо його.

Позаминулого року виникла проблема забудови Парку героїв. Ми не можемо погодитися з тим, що паплюжать пам'ять героїв, похованих там. Ми зібрали людей – більше 300 осіб і визначили, що маємо зробити, щоб захистити парк. Одне із завдань – створення вуличного комітету. Ми створили не вуличний, і між квартальний комітет, зібрали більше 300 підписів. На жаль, наш комітет місцева влада не зареєструвала. Дала відписку, що наша дія не відповідає закону. Пояснень не надали, в чому саме. То ж діємо на правах обласної ГО.

Ми привернули увагу до нашої проблеми усієї України. До нас почали звертатися з Луганська, Харкова, Сімферополя, які стали на нашому прикладі діяти».

 

 

Потрібно донести до людей

ідеї самоорганізації

Дмитро Войцех – депутат Ірпінської міської ради, ГО «Нові обличчя»:

«Основна проблема, яку ми обговорюємо: в якому напрямку йти? Можна створити 300 таких організацій. Але вийдіть на вулицю і спробуйте знайти людей, яких можна примусити прибрати у себе у дворі. Не десь, а у себе. Це практично неможливо. То ж треба передусім обговорити, як донести до них ці думки. Ми обговорюємо закони. Та ми диктуємо, які мають бути закони у країні! Ми платимо зарплату депутатам Верховної Ради, вони прийшли і знаходяться у нас на роботі! Якщо ми почнемо об’єднуватися, вимагати чогось, якщо буде мета, то буде й результат. Наша задача – донести людям, що вони у цій країні можуть приймати конкретні рішення. Для цього треба самоорганізуватися. Якщо люди хочуть, щоб у них були відремонтовані під’їзди, то треба самоорганізуватися. Ми платимо гроші щомісяця ЖЕКам, а ЖЕКи витрачають їх невідомо куди. Бо все зруйновано. А якщо когось щось не влаштовує – вийшли під міську раду і сказали меру, що не влаштовує. От для цього і потрібна самоорганізація».

 

 

Альтернатива районним радам

Віталій Комов – Комітет захисту місцевого самоврядування у м. Києві:

«Я представляю платформу «Шлях до громади». Наша мета – сформувати систему, в якій територіальна громада здійснюватиме систему, буде здійснювати місцеве самоврядування (МС) безпосередньо за місцем проживання.

Без громади, без низових структур ми ніколи нічого не зробимо. Ця  платформа написана для того, щоб реалізувати основні положення  законодавства України про самоврядування. Сьогодні формально це зазначено в законі, а на практиці це ніхто не застосовує.

Шлях до громади – це шлях до громадянського суспільства. Реалізація цієї платформи робить непотрібним існування як рад, так і державних адміністрацій. Райради – зайві посередники в системі МС, а держадміністрації не мають відношення до МС.

Необхідно дати певні повноваження громаді. Громада має вирішувати усі свої місцеві проблеми – використання землі в мікрорайоні, ремонт будинків, благоустрій, безпека – всередині громади це має бути та формування дозвілля. Мають створюватися умови, коли діти можуть займатися в гуртках і розвиватися ці процеси мають бути забезпечені у межах одного мікрорайону».

 

Відповідальність за межами

власної квартири

Анатолій Король – Інститут розвитку суспільних інновацій:

«Я переконаний в тому, що без бажання громадян, без відчуття кожним громадянином відповідальності за те, що виходить за межі власної квартири, за власний будинок, вулицю, місто, країну, – будь-яка система не є ефективною. Тому ми всі є у певних об’єднаннях.

Як поширювати досвід самоорганізації? Щоб більше громадян бажали самоорганізуватися? Як би виглядав повністю організованим наш потенціал? Це - відповідальні громадяни, високий рівень їхньої взаємодії, їхній реальний вплив на органи державної влади. Це і є дієве громадянське суспільство.

Питання в тому, що б зробити громадян відповідальними і зацікавленими, об’єднати і дати інструменти впливу на владу, сформувати середовище, в якому буде створюватися альтернатива.

Громадянське суспільство можна умовно поділити на територіальне об’єднання, галузеві і експерт-об’єднання, які проводять моніторинг та захист.

Ми говоримо про територіальні об’єднання. Що це дає? У чому цього перевага і які можуть бути наслідки? Це ефективне вирішення місцевих проблем. Люди найкраще знають свої проблеми і мають розуміння того, що можуть найкраще їх вирішити і приділяють цьому час і зусилля. Це викликає довіру між громадянами. Довіра – це основа для будь-якої взаємодії».

 

 

Проблема – не в законодавстві, а в головах людей

Анастасія Попсуй – БФ «Фонд громади Приірпіння»:

«Ми розуміємо, як зробити так, щоб був помітним і позитивним ефект для усієї громади, тому що на практиці співпрацюємо з багатьма соціальними інститутами. У ситуації боротьби стає зрозумілим, чи є у нас громада. У нас громада є, свідомі люди є, ті, хто розуміє, де правда, де вияв громадянської позиції, а де театральна вистава.

Працювати у нас є з ким, це дуже відповідальні люди. Поспілкувавшись сьогодні більше, думаю, ми зможемо розробити якусь концепцію, яка буде зручною для нас, для Ірпеня.

Щодо громадянського суспільства в Україні: у нас немає проблеми на законодавчому рівні. Я багато подорожувала і побачила, що в інших країнах те саме – і закони, і проблеми співпраці з громадою, але там немає проблеми в головах у людей. Основна проблема – це в нашому усвідомленні себе, у розумінні того, що це ми найняли тих, хто живуть з наших податків, і вони не мають права перевищувати свої посадові обов’язки тощо.

Ми все більше працюємо над розумінням своїх прав, обов’язків, можливостей. Цього року це стане більш зрозумілим, бо буде виконуватися польський проект. У чому його важливість? Тому що не просто прибрати свою вулицю чи під’їзд. Це певні зміни у відносин влади, громади і бізнесу. І кожен має знайти своє місце у цій ланці, інакше нічого не буде. Це буде окрема робота з малим бізнесом Приірпіння, для того, щоб налагодилася комунікація. Люди платитимуть за отримання комунальних послуг удвічі менше, а отримуватимуть у 5 разів якісніші послуги.

Щоб люди краще розуміли, якими можуть бути формати співпраці – ОСББ, комітет чи щось інше. Головне, щоб люди розуміли – це альтернатива впливу, тому, що зараз відбувається, для того, щоб змінити життя на краще. Не просто жалітися, що знову бруд, а приходити раз у певний час на збори, обирати представника від територіальної громади, лобіювати питання в міськраді».

 

Вже давно перезріло питання

децентралізації влади

 

Юрій Ганущак – депутат верховної Ради VІ скликання, експерт з питань управління територіями:

 

«Місцеве самоврядування – це практично паралельна влада. Її повноваження визначаються законом і це записано в Конституції. Але виконавча влада цього не розуміє, не сприймає і розглядає місцеве самоврядування фактично як свій підрозділ.

Що таке орган самоврядування? Це орган, наділений владними функціями. Чим він відрізняється від органу самоорганізації населення?

На захисті органів самоврядування стоїть вся правоохоронна система країни. Одна із ознак органів самоврядування - це право встановлювати і регулювати ставки місцевих податків. Можливо, я скажу неприємну річ: доки буде триматися низька плата за землю, доти її будуть «дерибанити». Ніколи орган самоврядування не піде на те, щоб вирубати садок або зелену зону, якщо плата за землю, яку сплачують жителі цієї території, буде відповідати реальній ціні цих земель.

Орган самоорганізації населення таких повноважень не має, тому він ніколи не зможе організувати витрачання коштів. 

Для того, щоб бути органом самоврядування, потрібно мати щонайменше кадрові, інтелектуальні ресурси, відповідну територію юрисдикції.

Органи самоорганізації населення – це не владний орган, це об’єднання спільноти, якому даються не повноваження, а функції органу самоврядування. Тому що рішення такого органу є тільки консультативним. Інколи пропонується запроваджувати якісь штрафи до громадян, які порушують правила спільного проживання тощо. Але якщо людина оскаржить ці штрафи, чи має вона можливість виграти суд? Стовідсотково. Тому що стягнення в даному випадку наклав неповноважний орган.

Яким чином можна вирішувати такі проблеми? Як не дивно, але  альтернативи створення районам у м. Києві немає».

  

Міська рада – і є орган самоорганізації населення

 

Олексій Толкачов – БФ «Омріяна Україна»:

 

«На жаль, у діючій Конституції України відсутнє таке поняття, як громадянське суспільство. Є громадянин, є держава, є якісь суб’єкти: громадські організації, профспілки тощо. То дуже важко зорієнтуватися, куди віднести органи самоорганізації населення. Найгірше те, що сьогодні громадяни органи місцевого самоврядування сприймають тільки як владу, з якою знаходяться в конфронтаційних стосунках. Але ж це неправильно. Існує величезне відсторонення громадян від органів місцевого самоврядування. Мені як теоретику видається повною маячнею таке явище, як створення громадської ради при селищній чи міській раді. Адже міська рада і є орган самоорганізації населення.

Громадянське суспільство складається з різноманітних форм організації населення. В багатьох громадян повна каша в голові. Вони не можуть відрізнити органи держави від органів місцевого самоврядування».  

 

 

Час для самоорганізації настав

Євген Жовтяк – народний депутат 4-х скликань, Голова Київської ОДА (2005-2006)

 

«Ніщо не спинить ідею, час якої настав. Час для самоорганізації настав.

Ірпенем сьогодні править Скаржинський, який жодного разу не вигравав вибори. Тільки в результаті фальсифікацій. Єдиний випадок, коли не вдалося сфальсифікувати вибори – 2006 р. Не тому, що ірпінська громада була настільки самоорганізованою, а той механізм, який використовував раніше, через переляк від Помаранчевої революції. Міським головою є наперсточник, який не обраний населенням, але це йому не заважає розпоряджатися землею і т.п.

На жаль, наше громадянське суспільство таке, що жителі ні на що не впливають.

За роки незалежності під Києвом тисячі гектарів землі перейшли у приватні руки. Без рішення сільської ради не можна було зробити нічого. Пішло тисячі гектарів, але в селах практично нічого не зроблено. Дуже показовий випадок – Білогородка. Я особисто пройшов кожну оселю і переговорив з жителями під час референдуму. Пройшло 20 років, роздано тисячі гектарів землі, за найменшою оцінкою – це 100 мільйонів доларів. За цей час нічого не з’явилося в селищі – ні тротуарів, громадських місць і т.п.

Хочу дуже високо оцінити те, що ми з вами тут зібралися. Але хотів би, що б розуміли, що ми на початку дуже довгого шляху і пробудити людей до самоорганізації – це дуже тривала і непросто робота».

 

Власним досвідом вирішення питань самоорганізації населення і місцевого самоврядування також поділилися Тарас Бебешко (Центр розвитку суспільства, м. Київ), Ігор Гурняк (Громадський рух «Вільний простір», м. Львів), Анатолій Добродін (Спілка самоорганізації Борисполя), Іван Дерда (Союз інвалідів Чорнобиля, Києво-Святошинський район), Валерій Гуманенко (ОСН «Комітет мікрорайону Березняки-Тельбін», м. Київ), Інна Плотнікова (ГО «Самоврядна громада», м. Київ), Олесь Вахній (журналіст, смт. Коцюбинське), Володимир Омельчук (Всеукраїнське об’єднання «Чесне слово»).   

 

Підготували: Юлія БЕРЕЖКО-КАМІНСЬКА, Людмила ЧИЧКАНЬОВА, Анатолій КОРОЛЬ

Фото: Володимир ШИЛОВ