ЄДНАЙМОСЯ і ДІЄМО! ДІЄМО і ЗДОБУДЕМО!

Загострення суспільно-політичної кризи, поглиблення процесів економічного, культурного і духовного занепаду, реалізація антиконституційного курсу в державі підштовхують саме суспільство взятися до рішучих та невідкладних дій. Громада здобула чи не останню можливість разом і у мирний спосіб прийняти назрілі рішення з порятунку країни. Ми не маємо право втратити вирішальний шанс змін!

Останніми тижнями помітно збільшився шквал різнобічної критики, і не лише Майдану як явища, а й конкретних дій, заходів, персоналій, організацій, методів роботи, один одного. Майдан 19.01. 2014 р. не став виключенням. Ми не маємо права звинувачувати один одного, тим паче шельмувати і протиставляти. Критика не є джерелом істини. Вона має право на життя тільки тоді, коли є неголослівною і конструктивною. Будь-які зібрання, зустрічі, домовленості мають проявлятися у прийнятті рішень і безумовному їх виконанні. Вмієш і знаєш що й як – зроби це, ні – шукай людей, які вміють і знають, та сідай домовлятися про спільні дії. Такі люди в Україні є!

Переконаний, що не на часі шукати ворогів, хоча вони безумовно є: люди з Адміністрації Президента, ФСБ, різні провокатори. Манкурти знаходилися в усі часи. Але потрібно бути сильнішими за них, а не слабшими! Ми на це приречені, й обов’язково маємо правильно використати свій історичний шанс!

Уроком для суспільства стала відсутність спільного бачення України. Сьогодні говорять про два можливі вектори: східний та західний. Активно обговорюють європейські цінності. Проте, на мою думку, та людей, котрі  активно долучилися до діяльності громадської організації «Демократична Київщина», на першому плані мають бути принципи і тільки потім цінності.

Допоки не буде визначено принципи, на основі яких гуртуються суспільні сили конструктиву, допоки не буде сформульовано конкретні цілі – все решту практично неможливо спланувати і виконати. Це буде той самий хаотичний рух, що його ми мали понад 20 років.

Більш того, усім нам потрібно навчитися розмовляти тією мовою, що нею спілкуються так звані «східняки» та «південці». На сході та півдні України корінне населення було винищено (варто подивитися перепис населення 1896 року хоча б на Слобожанщині та Луганщині), а разом з ними зникла й звична система цінностей. Тепер тамтешнє населення живе і керується іншими цінностями, які нам необхідно пізнати і зрозуміти. Нічого не можна нав’язувати, а слідувати принципу недомінації.

Звісно, якщо критика спрямована на викриття і виявлення бандюка, хабарники, негідника, як це робить, наприклад «Автомайдан», спираючись на конкретні факти звинувачень, то такі заходи можна лише вітати і підтримувати.

Доречним є запровадження інституту народного суду. Паралельно до рішення державних судів він буде виносити своє обґрунтоване рішення і оприлюднювати його серед найширших верств населення. Люди мають право бачити і чути правду й тих, хто намагається її приховати. Благо, досвідчених юристів, готових працювати на волонтерських засадах, вистачає по всій країні.

Найголовніше у менеджменті – це прийняття рішення. Навіть неправильне рішення краще, ніж неприйняття такого взагалі. Будь-яке рішення передбачає наявність плану, виконавців, ресурсів, стратегічних і тактичних завдань, оцінки виконання.

Майдан – це тактичне завдання. Було б доречно його сьогодні перетворити у локальні 2-3 ділянки, звільнивши столичні вулиці Інститутську та Хрещатик. Забезпечити їх зразкову організацію та демонструвати приклад позитивної діяльності осередкам у регіонах.

Нагальним завданням є створення майданів у регіонах. Формувати тут списків людей, які готові долучатися до виборчої кампанії 2015 року і т.д. (долучатися не за гроші!). Провадити це сьогодні, хоча потрібно було – ще вчора. Створювати дієві групи людей – непартійні, а суспільно-політичні, громадсько-політичні. Політика – це справа кожного громадянина, це суспільний  гуртожиток – влаштування життя між людьми.

Не забуваймо й про необхідність розгортання безперервної просвітницької кампанії, аби подолати той інформаційний вакуум, в якому перебуває значна кількість наших співвітчизників. П’ята колона не відпочиває, а активно працює, використовуючи найбрудніші технології зомбування та маніпулювання свідомістю. Ми має активно протидіяти цьому!

Ну й нарешті – навчання управлінню та формування управлінців. СОГ «Демократична Київщина» та низка партнерських організацій уже більше 3-х років активно розвиває цей напрям. Є конкретні здобутки як на регіональному, так і всеукраїнському рівнях у галузях навчання та виховання молоді, культурології тощо. Зокрема, триває процес формування національної ідеї, успішно реалізовано і буде продовжено проект «Лідерська Україна», йде робота на розбудовою стосунків між громадськими активістами, громадським організаціями та політичними партіями. Наступне завдання – вивести ці напрацювання на системний рівень.

До існуючих органів влади ми повинні створювати свої паралельні органи влади від громади. Максимально прозоро показати усім куди і як ми рухаємося у своїй системі координат. Це має бути системна робота.

На жаль, те що створюється нинішніми політичними діячами від влади, навіть і тріумвіратом від опозиції та їх послідовниками, у більшості нагадує повернення до старої системи, що дискредитувала себе. Громадськість повинна допомогти їм вийти з цих лабет: об’єктивною оцінкою ситуації, підходами на локальному рівні, інтелектуальним тиском, конструктивними пропозиціями, демонстрацією розумних альтернатив й інших точок зору на вирішення проблем.

Здорові сили громади необхідно навчати і готувати до ймовірного приходу до влади. Я дуже поважаю тих, хто стоїть на Майдані. Але ж 60-70% з них не готові розпорядитися владою (якщо здобудуть її), так як це слід зробити, керуючись сучасним розумінням лідерства і менеджменту. Роль громади дуже велика! Але вона має бути освічена з точки зору вміння не тільки постановки задач, а їх виконання.

Командно-адміністративна система, що продовжує діяти у нас з радянських часів і по сей день, повністю засвідчила свою непридатність і неефективність до сучасних умов. Коли нинішніх виконавців не питають – «Що ти можеш?» або «Що пропонуєш?», – а кажуть – «Візьми і дай!», – то ще більше деградують і прискорюють свій крах. Це варіант існування, а не життя.

Ми пропонуємо життя! Використання сучасних засад лідерства і менеджменту, що сприяють створенню системи управління, в якій чітко визначено місію, принципи та цінності, шлях, яким йдемо, і напрямок. Найперше говоримо про побудову життя в суспільно-політичному сенсі, далі про – економіку й усе інше. Оскільки розбудова економіки сильно залежить від того, наскільки визначено принципи світобудови. Якщо вони вульгарні, то будь-які зусилля навіть найталановитішої людини, що хоче виробити якусь додаткову цінність, значно обмежена. З іншого боку, наразі дуже мало людей  здатних продукувати ці цінності (насамперед вільних людей!).

Відтак ми повинні активно обговорювати і протидіяти всьому недолугому. Притому нікого не маємо права ображати чи осуджувати. Найлегше сказати, що той чи той – «поганий». Але ж він наш, тим паче той, що при владі!!! Він не взявся звідкілясь і в нікуди не випарується! Ну, нехай зникне зі системи 10% подібних, але ж 90% залишаться. Що робити з ними? Розділитися стіною чи не помічати їх? Такі люди повинні отримати шанс усвідомити свої помилки, переосмислити себе самого і розпочати нове життя.

Кожен має свій шлях і своє бачення. Проте навіть незначна координація спільних зусиль здатна забезпечити можливість стрімкого, розумного, життєдайного розвитку суспільства та країни. На нас чекає нелегка, тривала і  чорнова робота. Проте лише поєднавши разом волю вільних громадян, вміння, бажання, ресурси, ми зможемо реалізувати нашу спільну українську мрію. Маємо для того історичний шанс, який зобов’язані використати  максимально продуктивно! ЄДНАЙМОСЯ і ДІЄМО! ДІЄМО і ЗДОБУДЕМО!

   

Ігор Найда, Голова СОГ "Демократична Київщина"